Іоланта, опера

4 липня, 18:30

Композитор - Петро Чайковський

Оперу Петро Чайковського «Іоланта» приготував вже відомий харків'янам по опері «Паяци» «тандем» постановників: диригент і режисер В. Рацюк та художник Н. Кирилова.

Про задум спектаклю розповідає Вікторія Рацюк.
Опера П. І. Чайковського «Іоланта» відноситься до жанру ліричної музичної драми. Вона була створена в 1891 році за п'єсою Генріха Герца «Дочка короля Рене», переведеною Ф. Міллером і переробленою пізніше В. Зотовим. Ця опера є завершальною з оперних шедеврів композитора. Головна ідея її драматургії - «шлях від теміні до світла, прозріння через любов». Хоча є й більш тонкіше поняття теміні - відсутність світла. Фізична сліпота головної героїні Іоланти, заточеної в «комфорт» люблячим батьком, не стала б виліковною, якби не велике почуття любові, страху втрати коханого, бажання бачити світ в ім'я порятунку, що розкрилися в ній. У сюжеті опери, разом із зрозумілою глядачеві проблемою, що лежить на поверхні, існують більш глибокі психологічні аспекти. Приміром: обман в ім'я блага, де під страхом страти існує заборона розголосу про сліпоту Іоланти, «ув'язнення» в ласку і турботу, обмеження випробовувати якісь інші емоції і, зрештою, відсутність правди. Словом, «в'язниця» духовного розвитку в приміщенні храму.

Шлях від теміні до світла (і навпаки), є актуальним і у сучасному світі. XXI століття - час стрімкого розвитку технічних інновацій, комп'ютеризації, підмін фізичного і духовного розвитку. Змінюються людські душі, їх потреби, стираються грані дозволеного, просте людське почуття відходить на другий план. Інтернет-спілкування замінює особисте спілкування, властиві людині почуття притуплюються відсутністю духовного, божественного світла, співпереживання. Комунікація зводиться до інтерактиву. У новій постановці опери «Іоланта» П. Чайковського головна тема «Шлях від теміні до світла, прозріння через любов» неодмінно залишиться, проте історія в нашому спектаклі буде розказана глядачеві в новій формі, сучасною мовою технологій, а також через костюми і пластичне рішення. У спектаклі буде піднята тема відсутності духовного, божественного первня, і попередження про риски перевтілення з живого в штучне існування, що віддзеркалює сьогодення. Жанр ліричної музичної драми при цьому доповниться феєрією.